Базилівщинська сільська бібліотека.

В одних країнах 1 квітня називають Днем сміху, в інших - Днем дурня. Принаймні, так вважають в Англії і США, а в Шотландії - «Днем зозулі», в Японії - «Днем ляльки» і зовсім вже неделікатно називають своє першоквітневе свято жартів в Італії - «День дурня». В Україні ж це День сміху.

Правда, не дарма стверджує народ: коли на носі квітень, нікому не вір! У цей день прийнято розігрувати родичів, друзів, знайомих і просто незнайомих людей. 1 квітня ніхто не застрахований від розіграшів. Бо ,як показують соцопитування, більше 70% людей збираються розіграти кого-небудь зі своїх знайомих.

Цікаво, що свято 1- го квітня - день не внесений ні в які календарі знаменних дат і всенародних свят, але його цілком можна віднести до міжнародних, оскільки він з однаковим успіхом відзначається і в Україні, і в Німеччині, і у Франції, і в Скандинавії , і навіть на Сході. Дійсно, кожна людина любить пожартувати, але один день у році цим займаються абсолютно всі від дитини до дорослого, від студента до ділової людини. Історія виникнення свята. Чому цей день припадає саме на перше квітня, точно сказати ніхто не може.Хоча на цей рахунок існує кілька версій.

Одні приписують зародження цього свята Стародавньому Риму, де в середині лютого (а зовсім не на початку квітня) святкувалося свято Дурних. Інші стверджують, що це свято зародилося ще в Стародавній Індії, де 31 березня відзначали Свято Жартів. Є версія, що спочатку 1 квітня святкувалося в Індії та Стародавньому Римі як день весняного рівнодення, з нагоди якого влаштовували гуляння з жартами і витівками — цим люди намагалися задобрити весняні капризи природи жартами і розіграшами.

На думку деяких дослідників, традиція жартувати 1 квітня походить ще від античного фестивалю Деметрія , який відбувався на початку квітня, і в основі якого лежала легенда про викрадення богом підземного світу Аїдом доньки богині Деметри — Прозерпіни. Пошуки доньки ні до чого не призвели — адже її крики були лише оманливим відлунням.

Також є припущення, що 1-го ж квітня в стародавньому світі жартували тільки ірландці, та й то на честь Нового року. Ісландські саги свідчать, що звичай обманювати 1 квітня, був введений богами на згадку про Скадею, дочку Тіасса.

Ще за однією версією, звичай жартувати 1 квітня, пов'язаний з перенесенням нового року. До другої половини XVI століття, європейський новий рік починався в кінці березня. До цієї події готувалися, ходили один до одного в гості, робили подарунки. Сама зустріч Нового року відбувалася 1 квітня. Пізніше, за указом французького короля, початок року офіційно стали відзначати 1 січня, але багато підданих продовжували святкувати 1 квітня. Щоб зжити старі традиції, їх стали називати "першоквітневими дурнями", стало модним їх розігрувати і висміювати.

Є й версія, за якою цим святом ми зобов'язані неополітанському королю Монтерею, якому на честь свята з нагоди припинення землетрусу піднесли рибу. Через рік цар зажадав точно таку ж. Такої ж знайшли, але кухар приготував іншу, дуже схожу. І хоча король розпізнав підміну, він не розгнівався, а навіть розвеселився. З тих пір і увійшли у звичай першоквітневі розіграші.

До України це свято прийшло з Німеччини, імовірно, на початку 18 ст. Його називали ще брехливим днем або Марією-брехухою — одним із народних прізвиськ Марії Єгипетської — святої VI ст., день вшанування якої за старим стилем збігається з 1 квітня. Цього дня дівчата дурили людей, аби верховодити майбутнім чоловіком. Недарма маємо древню приповідку: «Першого квітня — брехня всесвітня!».

День сміху святкується зараз у всьому світі, але ніде не є вихідним. У США його називають «святом серця, а не держави».

А от лікарі вважають, що 30 хвилин сміху на день дозволяють пацієнтові, який переніс інфаркт міокарду, уникнути повторного нападу в найнебезпечніший період — перші півроку після нападу, — і потім жити повноцінним життям. Також сміх зміцнює імунітет, що особливо важливо зараз під час спалаху корона вірусної інфекції. Здоровим же людям ця кількість сміху подовжує життя на роки, іноді на десятиріччя.

І справді хороший жарт – справжній і потужний інструмент радості. Хороший жарт - завжди змушує нас з вами сміятися і над самими собою у тому числі. Але пам’ятайте- сміється той - хто сміється останнім. І нехай цим останнім сьогодні опинитеся саме Ви.

Зі святом і смійтеся на здоров’я!

 Базилівщинська сільська бібліотека.

Сьогодні вся планета відзначає Міжнародний день птахів (International Bird Day ). Свято було започатковане у США в 1894 році. Організатором виступив педагог з містечка штату Пенсільванія. Незабаром його підтримала одна з популярних газет «Пітсбургська телеграфна хроніка», яка стала популяризувати це свято. Далі воно отримало популярність завдяки ЗМІ і почало масово проводитися у всіх штатах. Буквально за кілька років День птахів дуже швидко поширювався по різних країнах. Це свято вважається найпершим, що з'явилися в так званому «екологічному календарі». Відзначати в Європі його почали вже в 1906 році.

Міжнародний день птахів проходить щорічно в рамках програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» і не випадково саме в квітні. 1 квітня 1906 була підписана Міжнародна конвенція з охорони птахів. День птахів — це не тільки річниця Конвенції, але і час прильоту пернатих із зимівель. За традицією в цей час в очікуванні пернатих розвішуються шпаківні, дуплянки та інші «пташині будиночки». Повернення птахів святкується також як прихід весни.

З птахами пов’язано чи не найбільше народних вірувань, пісень, казок, звичаїв, традицій… Вони перші приносять нам навесні вістку про зародження ще одного витка життя. Птахи — це пісня і політ, символ волі і простору, вони піднімаються вище гір і хмар, перелітають пустелі, моря, океани...

19 березня 1902 була підписана Міжнародна конвенція з охорони птахів, корисних сільському господарству, яка вступила в силу в кінці 1905-го.

18 жовтня 1950-го в Парижі була підписана Міжнародна конвенція про охорону птахів, яка прийшла на зміну документа 1902 року. У ній окрім «корисних» птахів називалися і птахи «шкідливі», до яких, зокрема, потрапили майже всі яструбині.

З цього часу список пернатих, що зникають, поповнюється з сумним постійністю, — на Землі вже зникли понад 160 їх видів і підвидів. У Європі під загрозою зникнення понад 50% птахів. В Україні налічується близько 360 видів. Разом з птахами, які можуть залітати на територію країни — близько 456 видів.

День птахів - час прильоту пернатих додому. Адже половина птахів, що водяться в Україні, щороку відлітають на зиму в теплі краї. Деякі види повертаються на батьківщину ще з середини березня. Першими «в рідні пенати» прибувають граки. За ними - качки, гуси, лелеки, журавлі, які вважаються вісниками весни.Після них - дрозди, вівсянки, зяблики і т. д.

Радість з приводу прильоту пернатих - також не єдина причина, по якій проводиться безліч різноманітних заходів. Люди згадують всі жахливі помилки минулого. В результаті винищення пернатих у всьому світі вже встигло зникнути близько сотні різновидів. Наприклад, на острові Маврикій в Індійському океані буквально за пару сотень років моряками і тваринами, яких вони привозили з собою, була знищена ціла популяція Голубоподібного нелітаючого дронта.

Не менш серйозною загрозою є забруднення навколишнього середовища. Само собою, в цьому теж винна людина, що поставила на грань зникнення птахів не тільки своїм безконтрольним полюванням, але також і використанням пестицидів, небезпечним перетворенням природних місць існування - вирубування лісів, викошування та спаленя трав… Усе це для багатьох птахів - справжні катастрофи...

На сьогоднішній день загроза існування стоїть також і перед різними болотами і лісами. А адже для деяких видів пернатих це єдині місця проживання. Наприклад, бугай, пастушок або кропив'яник живуть тільки на болотах.

Звичайно ж, наступ людини на пернатих припинити не вийде. Однак уповільнити його можливо. Саме до цього і закликає Міжнародний день птахів. Мета багатьох заходів - домогтися збільшення площ заповідних територій, особливо тих, де мешкають види птахів, занесених до Червоної Книги.

До речі, досить показовим є вибір «національних птахів» (це чимало може сказати про народ і країну). Адже існує цілком офіційне поняття національного птаха як одного з національних символів, як частини міжнародного права, відповідно існує і перелік офіційних національних птахів (поряд і з іншими — «неофіційними» народними птахами-символами). Поняття національного птаха було визначено XII конференцією Міжнародної ради захисту птахів (Токіо, 1960 р.).

Сьогодні багато країн Європи, Азії, Південної та Північної Америки мають своїх національних птахів:

Австрія - велика біла чапля (Egrettaalba)

Бельгія - боривітер (Cerchneistinnunculus)

Велика Британія - малинівка (Erithacusrubecula)

Венесуела - трупіал (Icterus)

Гавайські острови - гавайська казарка (Branta)

Гватемала - кетсаль (Pharomachrusmocinno)

Ізраїль - одуд (Upupaepops)

Індія - павич звичайний (Pavocristatus)

Ісландія - ісландський кречет (Falcogyrfalco)

Люксембург - корольок (Regulus)

Мальта - синій кам’яний дрізд (Monticolasolitarius)

Мьянма - Бірманський зелений павич (Pavomuticusspicifer) (другий національний птах у світі, з 1940 року - національний символ)

Нідерланди - колпиця (Platalealeucorodia)

Німеччина - білий лелека (Ciconiaciconia)

Нова Зеландія - ківі (ApteryxShaw)

Норвегія - звичайна оляпка (Cincluscinclus)

ПАР - Африканська красавка або райський журавль(Anthropoidesparadisea)

Південна Корея - один з підвидів японської сороки

Португалія - блакитна сорока (Cyanopicacyana)

США - білоголовий орлан (Haliaeetus) (перший національний птах у світі, з 1782 року - національний символ)

Швеція - чорний дрізд (Turdusmerula)

Шрі-Ланка - вид банківського півня (Galluslafayetti)

Японія - строкатий фазан (Phasianus) (третій національний птах у світі, з 1947 року - національний символ).

Ось які національні птахи наших найближчих країн-сусідів:

Білорусь — Лелека білий (чорногуз, бусол) (Ciconiaciconia)

Литва — Лелека білий (чорногуз, бусол) (Ciconiaciconia)

Латвія — Плиска біла (Motacillaalba)(рос. — Біла трясогузка)

Естонія — Ластівка сільська (Hirundorustica)

Румунія — Рожевий пелікан (Pelecanusonocrotalus)

Туреччина — Дрізд білобровий (Turdusiliacus)

У нас, українців, багато улюблених і шанованих птахів, серед яких кілька фактично вважаються народними символами. Це і лелеки, і ластівки, і журавлі, і жайворонки…

Турбота про птахів — це не тільки екологічна проблема. Адже, це частинка нашого життя, нашої культури, більше того — нашого світогляду, нашого світовідчуття... Наприкінці вересня Міжнародна організація захисту диких птахів, проводить Дні спостереження за птахами, з метою залучення суспільства до проблеми зникнення пернатих. Нині до Червоної книги України занесені понад 33 види птахів, ще 195 видів налічується в заповідниках.

Нагадаємо, що в другі вихідні травня відзначається ще одне дуже відоме пташине свято — Всесвітній день мігруючих птахів.

А ми шпаківні будували…

Як розпускалися садки,

До нас весною завітали

Веселі наші співаки.

І ціле літо, ціле літо

Вони співали нам пісні.

Повиростали їхні діти,

Такі ж співучо-голосні.

 ПАМ'ЯТАЄМО І ШАНУЄМО!!!10 березня 1861 року в Санкт-Петербурзі у віці 47-и років пішов з життя Тарас Григорович Шевченко, ідеолог та символ української національної ідеї, творчість якого заклала основи сучасної української літератури.

Тяжке багаторічне заслання, душевні переживання і хвороба призвели до передчасної смерті Тараса Шевченка — 10 березня 1861 року він помер у будинку Академії мистецтв, де проживав останні роки. 12 березня його було поховано на Смоленському кладовищі у Петербурзі, а в травні, за заповітом, тіло Шевченка було перевезено в Україну і поховане у Каневі на Чернечій горі.

52Ви, Юлія Скриль, Людмила Скриль та ще 49

7 коментарів

Подобається

Коментувати

Поширити

 З ледь відчутним весняним подихом приходить до нас чудове свято - 8 Березня.

Цей святковий день несе у світ ніжність і красу.Адже усе найдорожче , що є в нашому житті - щастя, радість,надія та кохання - пов'язане з жінкою.В сільській бібліотеці розгорнута книжкова виставка "Жінка.Мати.Берегиня."

Напередодні свята 8 Березня, хочеться привітати всіх жінок та побажати безмежного щастя, гарного настрою, яскравих емоцій і вражень, щасливих посмішок.Нехай у ваших серцях панують душевне тепло і спокій.

 25 лютого виповнюється 150 років від дня народження Лесі Українки - видатної письменниці, поетеси, перекладачки.Усе її життя - це незламність духу, подвиг і нескореність людини.У спадок Леся Українка залишила нам вражаючі поетичні поеми, прозові твори, понад 270 віршів , а також неперевершені переклади світової класики.До цієї дати в бібліотеці проведено літературну годину "Ти себе Українкою звала...".На захід завітали учні старших класів Базилівщинської гімназії з учителькою української мови та літератури Жигилій Тетяною Сергіївною. Також для перегляду користувачам відкрито виставку - портрет.

 коментарів