23 січня - 130 років від дня народження Павла Григоровича Тичини .
Цікаві факти з життя поета.
Павло Григорович мав досконалий музичний слух і дзвінкий, мелодійний голос. У 9 років його віддали в хор при одному з чернігівських монастирів. Там, у Чернігові, він змушений буде 13 років навчатися спочатку в барсі, згодом в семінарії. Свої твори Павло Тичина писав звичайним олівцем. Незважаючи на свою популярність, грошей він багато не заробляв. У 1921 році П. Тичина навіть був вимушений влаштуватися на роботу в київську дитячу бібліотеку ім. Т. Г. Шевченка, яка знаходилася по вулиці Кузнечній, поруч він знімав кімнату у Катерини Кузьмівни Папарук. Слід відмітити, що поету пощастило з господинею квартири, яка діставала йому папір для роботи, допомагала з харчуванням, зберігала рукописні твори. Павло Тичина хворів на цукровий діабет. Тичину цінувала держава, тому коли почалася Друга світова війна його було евакуйовано до Уфи,разом з дружиною. Він досконало знав нотну грамоту, оволодів азами диригування, навчився грати на багатьох струнних і духових інструментах. Його улюблені музичні інструменти – бандура та кларнет. 5 років Тичина був міністром освіти УРСР. Він зробив великий внесок у відновлення шкіл після війни, діставав необхідні будівельні матеріали для відбудови. Навіть витрачав власні кошти, щоб забезпечити учбові заклади літературою. Саме, коли поет був міністром, його матеріальна сторона життя значно покращилася. Тичина отримав велику квартиру в Києві (де сьогодні знаходиться музей). У квартирі Тичини була власна бібліотека – близько 20 тисяч книжок. Про його освідченість свідчить і той факт, що він сам вивчив майже 20 іноземних мов (в тому числі вірменську, грузинську, арабську, турецьку, єврейську). А перекладав твори світової літерати з 40 мов світу. У листопаді 1954 року Тичина у складі офіційної делегації УРСР відвідав Фінляндію (Гельсінкі, Турку, Тампере). Мав зустріч із Президентом Паасіківі, який справив сильне враження на поета. Особисте життя Павла Тичини було щасливим. Лідія Папарук та Павло Тичина побралися 1939 року, коли Тичині було 48, хоча до цього довгий час спілкувалися.Найвідоміші твори: збірки «Сонячні кларнети» і «Плуг», «О панно Інно…», «Арфами, арфами», «Не дивися так привітно», «Пам’яті тридцяти», «Чуття єдиної родини», «Партія веде».
Немає коментарів:
Дописати коментар